"Подорожі вчать більше, ніж будь що інше. Іноді один день, проведений в інших місцях, дає більше, ніж десять років життя вдома".
«Географія дивиться в телескоп, краєзнавство - в мікроскоп»
(В. П. Семенов - Тян - Шанський)
Значення краєзнавчої роботи в освітньому закладі не тільнаки в тому, що вона сприяє всебічному вивченню природно-економічних і соціальних умов рідного краю і перспектив його розвитку, а й у тому, що дає викладачу можливість вивчити психологічні особливості учнів, виявити їхні інтереси. Участь у суспільно-корисній роботі, виконання індивідуальних завдань краєзнавчого змісту формує в здобувачів освіти пізнавальний інтерес до краєзнавчих знань, а через них - і до географії.
При організації краєзнавчої роботи викладач повинен дотримуватися п'яти основних функцій.
Перша функція полягає у формуванні і розвитку взаємин між людьми. Справа в тому, що краєзнавством рідко хто займається наодинці. Люди з краєзнавчими інтересами швидко знаходять одне одного і розвивають колективну діяльність. Краєзнавці збирають матеріал, беруть участь в охороні природи, пам'яток історії та культури, пропагують краєзнавство серед населення.
Другою функцією є навчально-освітня робота. У процесі краєзнавчої роботи учні набувають знань про рідне навколишнє середовище.
Третя функція - виховна. Кожний куточок нашої України багатий своїм минулим і сучасним, має перспективи розвитку в майбутньому.
Четверта функція полягає у виробленні практичних умінь і навичок. Їх набувають виконанням багатьох практичних робіт. До них належать уміння проводити елементарні дослідження в природі, збирати і зберігати краєзнавчий матеріал.
П'ята функція - вплив діяльності краєзнавців на суспільство. Краєзнавці запозичують досвід у компетентних людей і передають його іншим, несуть у народні маси знання про рідний край.
Так, при проведенні краєзнавчої
роботи виділяють три етапи:
Під час першого організаційно-підготовчого визначається мета і обирається разом з учнями об'єкт дослідження за допомогою різних джерел (картографічних, літературних, статистичних), складається план дослідження, розподіляються обов'язки між членами групи.
Другий етап - безпосереднє дослідження об'єкта за допомогою відповідних методів.
Третій етап - лабораторна обробка зібраних матеріалів; зіставлення і порівняння фактів, обчислення коефіцієнтів, систематизація, оформлення таблиць, схем, написання висновків і пропозицій.
Таким чином в кабінеті географії зібрані матеріали з тем:
-
«Моя Херсонщина»;
-
«Екскурс вулицями
міста»;
-
«100 років херсонській залізниці»;
-
«Історія розвитку промисловості на
Херсонщині»;
-
«Люди нашого краю».
Херсонщина – це унікальний край, який має свій особливий образ в літературі, музиці та мистецтві. Невипадково Херсонщину називають перлиною південного краю. Херсонська область розташована на півдні України в Причорноморській низовині, в степовій зоні, в нижній течії Дніпра. Омивається Чорним і Азовським морями. У водний простір Херсонщини також входять озеро Сиваш (Гниле море), Каховське водосховище, 19 малих і великих річок.
Природа щедро обдарувала степову Херсонщину своїми багатствами. За природно-кліматичними умовами та географічним розташуванням область відноситься до однієї з найбільш благодатних і унікальних територій Європи. Історичні та природні пам’ятники, мальовничі краєвиди, своєрідна природа, тепле південне сонце, піщані морські пляжі, ріки та озера – все це і є Херсонщина.
Екологічний паспорт Херсонської області
Черноморський біосферний заповідник
.
Немає коментарів:
Дописати коментар